Розумова робота пов'язана з нижчим ризиком деменції
Рівень розумового навантаження в роботі може бути пов'язаний із ризиком деменції: у дослідженні 2021 року він був на 18 відсотків нижчим у тих, чия праця вимагала напруження думки. Приводом нагадати про це стало інтерв'ю 91-річної акторки Джулі Ендрюс.
Ендрюс і її робота
У 91 рік Ендрюс досі творчо працює. Вона озвучує персонажа в «Бріджертонах» і щойно випустила дитячу книжку разом із дочкою. У розмові з InStyle акторка сказала, що здебільшого працює й творить, щоб її мозок був живим.
Ще у 88 років в подкасті Wiser Than Me вона зізналася, що почувається приблизно як у п'ятдесят. Її слова: «Поки мозок витримує, у мене все гаразд».
Любов до книжок і письма вона успадкувала від батька. Той учився все життя, а в 76 років узявся за нову мову.
Робота, пенсія й питання причини
Для дослідження 2021 року міжнародна команда зібрала дані понад 100 тисяч людей із Великої Британії, Європи та США. Вчені порівнювали розумово складну роботу з подальшим ризиком деменції. Після поправки на інші чинники ризику в таких людей він виявився нижчим на ці 18 відсотків.
Є й дані про пенсію: за результатами 2023 року, одразу після виходу на неї когнітивні функції слабшають швидше. Автори матеріалу одразу застерігають: це лише зв'язок. Можливо, довше працюють ті, хто краще думає. Можливо, розумово насичена праця справді допомагає мозку триматися.
Що дає читання, мови й музеї
Нещодавнє дослідження в журналі Neurology стежило за майже 2000 літніх жителів Іллінойсу. На старті деменції не було в жодного. Приблизно за вісім років хворобу Альцгеймера розвинули 551 людина.
Краще пізніше мислили ті, хто впродовж життя частіше читав, ходив до бібліотек і музеїв, вивчав іноземні мови чи користувався словниками. Високий підсумковий бал такого «збагачення» мав зв'язок із ризиком Альцгеймера на 38 відсотків нижчим і ризиком легких когнітивних порушень на 36 відсотків нижчим. Початок спаду відсувався до 7 років.
Дослідники пояснюють це ідеєю «когнітивного резерву». Чим більше людина тренувала мозок упродовж десятиліть, тим краще він захищений від спаду. Норвезьке дослідження 2024 року побачило те саме: у людей, які в 30, 40, 50 і 60 років мали розумово стимулюючу роботу, до 70 років ризик легких когнітивних порушень і деменції був нижчим.
Чи вчаться дорослі гірше
Психологиня Рейчел Ву з Каліфорнійського університету в Ріверсайді вивчає, як навчання підсилює пізнання навіть у літньому віці. На її думку, суспільство чекає, що дорослі вчитимуться менше за дітей. Вона запитує: «Що, як доросле життя — це одне дуже довге літнє відставання, як у школярів на канікулах?»
У власному експерименті 2023 року Ву з колегами просила літніх учасників упродовж трьох місяців опанувати щонайменше три нові навички: іспанську, малювання чи складання музики. Наприкінці їхні когнітивні результати покращилися й зрівнялися з показниками окремої групи значно молодших дорослих.
Втрутитися у перебіг старіння, за оцінкою Комісії журналу Lancet 2024 року, ще можна: близько 45 відсотків випадків деменції у світі вдалося б запобігти або відстрочити зміною звичок, лікуванням хвороб і впливом на довкілля.
Джерело: ScienceAlert