Австралійський суперкар на базі Alfa Sprint виставили на продаж
В Австралії на продаж виставили рідкісний суперкар Giocattolo Group B. Його зробили з переднеприводного купе Alfa Romeo Sprint, а замість задніх сидінь поставили V8.
Що саме продають
Автомобіль під номером 4 пропонує австралійська компанія Chrome Temple. Просять 550 000 австралійських доларів, або 384 000 доларів США. Видання зауважує: за ці гроші можна було б купити понад 20 непоганих серійних Alfa Romeo Sprint, якби стільки знайшлося.
Замовили його в листопаді 1988 року в кольорі Rosso Chiaro. Шкіряний салон коштував 2500 австралійських доларів додатково. Кузов рясніє аеродинамічними елементами, а колір скрізь погоджений. Так виглядали й німецькі тюнінг-проєкти 1980-х від Gemballa та Koenig.
Пробіг за 38 років — трохи менше 38 000 миль (60 664 км). За оголошенням, стан є наслідком дбайливого володіння, а не великої реставрації, що стерла б сліди часу. Механіку, проте, повністю перебрали, зокрема й мотор Holden.
Із чого складається машина
Основа — звичайна Alfa Sprint. Alfa не віддавала голі кузови, тож Пол Голстед, австралійський IT-підприємець і торговець екзотичними авто, ввозив із Нової Зеландії готові машини й розпродував зайве.
Спершу він розраховував на 2,5-літровий V6 Busso. Угода з італійцями зірвалася. V6 в Австралії бракувало, зате V8 вистачало, і саме він посів місце задніх сидінь. Це 5,0-літровий мотор Holden на основі агрегата седана VL Commodore SS Group A SV Walkinshaw від Holden Special Vehicles.
Після доробки віддача сягала 295 кінських сил і 369 фунт-футів крутного моменту. Мотор передає тягу на задні колеса через п'ятиступінчасту механічну коробку ZF, де перша передача стоїть окремо, у «собачій лапі».
Вага і динаміка
Щоб уставити такий агрегат, із кузова вирізали багато металу, а задню підвіску збудували заново. Композитні панелі не дали масі розростися: авто 1988 року важило 1085 кг.
Чверть милі автомобіль долав за 13,2 секунди. Голстед розповів це журналу Street Machine у 2009 році. Видання вважає такий результат близьким до Porsche 911 Turbo. Не дивно, що в наборі інструментів у багажнику лежала пляшка рому.
Звідки взявся задум
Усе почалося з чемпіонату світу з ралі 1980-х. Тоді правила Group B дозволяли автовиробникам майже будь-які експерименти. Це дало і сильний спорт, і трагічні аварії, і побічно — цей австралійський суперкар.
Alfa Romeo теж цікавилася тими можливостями. У 1982 році вона показала ралійний прототип Alfasud Sprint 6C із 2,5-літровим V6 ззаду. Alfa була у скрутному фінансовому становищі (згодом її продали Fiat у 1986 році), тож проєкт 6C закрили 1983 року. Про нього пам'ятав Голстед.
Його власна справа теж закінчилася невдало. Він визнавав, що «втратив купу грошей». Через фінансові труднощі проєкт закрили вже 1989 року, за рік після запуску. Зробили три прототипи і 12 серійних авто. Нині колекціонери високо їх цінують.
Джерело: CarScoops